Книжковий Арсенал переносять на кінець серпня

Мистецький арсенал переносить Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», що планувався на 20–24 травня, на пізніші дати наприкінці серпня 2020 року через надзвичайну ситуацію з поширення коронавірусу та подовження карантину до 24 квітня.

Про це повідомляється на сайті Мистецького Арсеналу.

 

"Для команди фестивалю це є надзвичайно непростим рішенням, та безпека відвідувачів і учасників завжди на першому місці. Книжковий Арсенал є міжнародною подією, яка щороку збирає понад 100 іноземних гостей, більш як 200 видавців та культурних інституцій, понад 55 тисяч відвідувачів", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає координаторка фестивалю Юлія Козловець, команда готова провести Х Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" цього року, хоч і розуміє, що він не зможе бути таким, яким його спланували.

"Та ми віримо, що він так само потрібний нашим учасникам і нашим відвідувачам… Тому команда Книжкового Арсеналу продовжує роботу над підготовкою фестивалю. Уточнені дати ми повідомимо додатково. Якщо ситуація знову зміниться, ми будемо змінюватись разом із нею", — зазначила вона.

Щодо подальшої роботи з учасниками, які вже подали свої заявки на участь, кожному з них Оргкомітет повідомить окремою розсилкою.


Зазначимо, що попередньо Х "Книжковий Арсенал" був запланований на 20–24 травня 2020 року. Його темою обрано "оптимісти скептики", її куратором став літературознавець Ростислав Семків. Окрім нього, до кураторської команди увійшли письменник Сергій Жадан, літературні менеджери Оксана Хмельовська, Тетяна Родіонова, Юлія Козловець та Оксана Щур, музикознавець Любов Морозова, артменеджер Ольга Жук, письменниця та радіопродюсер Ірина Славінська, куратор сучасного мистецтва Соломія Савчук.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.