Книжковий Арсенал переносять на кінець серпня

Мистецький арсенал переносить Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», що планувався на 20–24 травня, на пізніші дати наприкінці серпня 2020 року через надзвичайну ситуацію з поширення коронавірусу та подовження карантину до 24 квітня.

Про це повідомляється на сайті Мистецького Арсеналу.

 

"Для команди фестивалю це є надзвичайно непростим рішенням, та безпека відвідувачів і учасників завжди на першому місці. Книжковий Арсенал є міжнародною подією, яка щороку збирає понад 100 іноземних гостей, більш як 200 видавців та культурних інституцій, понад 55 тисяч відвідувачів", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає координаторка фестивалю Юлія Козловець, команда готова провести Х Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" цього року, хоч і розуміє, що він не зможе бути таким, яким його спланували.

"Та ми віримо, що він так само потрібний нашим учасникам і нашим відвідувачам… Тому команда Книжкового Арсеналу продовжує роботу над підготовкою фестивалю. Уточнені дати ми повідомимо додатково. Якщо ситуація знову зміниться, ми будемо змінюватись разом із нею", — зазначила вона.

Щодо подальшої роботи з учасниками, які вже подали свої заявки на участь, кожному з них Оргкомітет повідомить окремою розсилкою.


Зазначимо, що попередньо Х "Книжковий Арсенал" був запланований на 20–24 травня 2020 року. Його темою обрано "оптимісти скептики", її куратором став літературознавець Ростислав Семків. Окрім нього, до кураторської команди увійшли письменник Сергій Жадан, літературні менеджери Оксана Хмельовська, Тетяна Родіонова, Юлія Козловець та Оксана Щур, музикознавець Любов Морозова, артменеджер Ольга Жук, письменниця та радіопродюсер Ірина Славінська, куратор сучасного мистецтва Соломія Савчук.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.