Google оцифрує понад 100 тисяч книг. Доступ до них буде безкоштовним

Google встановив партнерські відносини з бельгійським містом Антверпен для оцифрування понад 100 000 книг, які були видані у XVI—XIX століттях.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на портал Neowin.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Книги для оцифрування будуть надходити з музею Плантена-Моретуса (Музейний заклад у місті Антверпен з бібліотекою та історичними друкарськими експонатами XVI ст. Належить до Світової спадщини ЮНЕСКО) і Бібліотеки Хендріка, яка також знаходиться у Антверпені.

Музей Плантена-Моретуса подарує для оцифрування понад 32 тисячі книг. Крім того, бібліотека Хендріка надасть понад 60 тисяч творів, що загалом приведе до оцифрування понад 100 000 книг. Усі ці видання будуть доступні будь-якій людині через Google Books.

Книги почнуть оцифровувати у 2021 році і вони стануть доступними поступово протягом наступних років. Google очікує, що весь процес діджиталізації займе 3 роки.

Після того, як книги оцифрують, вони будуть доступні не тільки в цифровому вигляді, але й весь текст буде доступний для пошуку.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.