Перегляд бюджету має врахувати реставрацію пам’яток і об’єктів ЮНЕСКО - Мінкульт

При перегляді бюджету необхідно передбачити кошти на реставрацію пам’яток національного значення та об’єктів ЮНЕСКО.

На цьому наголосила т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко в інтерв'ю інтернет-виданню "Лівий берег", передає Укрінформ.

 

"Ми не можемо залишити сам на сам культурний і креативний сектор в умовах жорстких обмежень. Так само, як і туристичний сектор, який позбавлений можливості працювати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Абсолютно зрозуміло, що галузь не зможе самостійно пройти кризу", - зазначила Фоменко.

За її словами, було напрацьовано пропозиції до Податкового кодексу, наступним кроком стала робота над змінами до Державного бюджету, яку активно підтримали культурні інституції.

Йдеться про можливість перерозподіляти кошти для стабілізації сектора, компенсуючи втрати через недоотримання доходів під час карантину, пільгове кредитування.

"Вкрай важливо, щоб ці ініціативи були підтримані й зафіксовані змінами до законодавства. Щодо перегляду бюджету. Звичайно, є видатки, які можна і треба скорочувати в цей важкий період…

Але якщо не фінансувати першочергові реставраційні роботи на пам'ятках національного значення чи об'єктах ЮНЕСКО, як то Ратушу в Бережанах, або мури Хотинської фортеці, або костел Святого Миколая у Києві, або Андріївську церкву, може статися, наступного року вже не буде що реставрувати. Або вартість таких робіт збільшиться в рази", - підкреслила Фоменко.

Вона додала також, що експертами ЮНЕСКО доведено, що постійний догляд за спадщиною набагато дешевше для держави, ніж екстремальне рятування від руйнації. І аутентичність зберігається, і національна пам'ять наповнюється, і люди мають постійну роботу. Це світоглядні очевидні речі.

"Хибним заощадженням є й скорочення видатків у сфері культури, коли короткотривала економія призводить до стагнації сектора, і саме державний бюджет у перспективі компенсуватиме ці втрати", - сказала т.в.о. міністра.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.