Не Патон. Хто може очолити Академію наук

25 березня, Президія НАН України планує затвердити списки кандидатів на посади президента НАН України та академіків-секретарів відділень НАН України.

Борис Патон свою кандидатуру на посаду президента не висунув.

 
ФОТО: Wikipedia/ НАН України

За інформацією джерела ZN.UA у НАНУ, перелік кандидатів на президентство не надто "омолодився" і виглядає наступним чином:


Гончарук Владислав Володимирович – 79 років

Данилишин Богдан Михайлович – 55 років

Загородній Анатолій Глібович – 69 років

Комісаренко Сергій Васильович – 76 років

Семиноженко Володимир Петрович – 69 років


Нагадуємо, що постановою Президії НАН України від 29.01.2020 р. № 36 "Про проведення сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України" оголошено про проведення виборів президента НАН України та академіків – секретарів відділень.

За планом збори мають відбутися 16 квітня, втім джерела ZN.UA переконані, що їх буде перенесено через карантин.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.