У Британії назвали найціннішу археологічну знахідку минулого року. ФОТО

У Великій Британії назвали найціннішу знахідку, виявлену за допомогою металошукача.

Нею стала рідкісна старовинна брошка віком близько 1100 років. Вона є найціннішою з 1311 предметів, повідомляє Газета.UA із посиланням на The Guardian.

 
Фото: British Museum

Серед інших знахідок – золотий браслет бронзової доби і монета, за допомогою якої вдалося дізнатися більше про римського імператора-узурпатора Караузія.

 
Фото: British Museum

"Це вражаючий приклад англосаксонського мистецтва того часу. Коли її щойно виявили, здивувався: це давня прикраса? Зовні вона більше нагадує предмет вікторіанської епохи", - пояснив працівник Британського музею Майкл Льюїс.

Брошку створено в англосаксонському стилі. Її прикрашено рослинними мотивами, геометричними формами і зображеннями тварин.

 
Фото: British Museum

"У якомусь сенсі її можна носити хоч сьогодні, настільки добрий у неї стан", - додав експерт.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.