Вчені виявили викопного предка курей і качок

Палеонтологи знайшли найдавніші останки предків сучасної курки у вапняковому кар'єрі, розташованому неподалік від кордону між Бельгією та Нідерландами.

Про це повідомляє "НВ" із посиланням на ScienceAlert.

 
ФОТО: Sarah Collins/Cambridge University

Птах, якого назвали Asteriornis maastrichtensis, жив приблизно 67 млн років тому — в той же час, коли існувало більшість динозаврів.

Група вчених з Кембріджського університету під керівництвом Деніела Філда назвала новий вид Asteriornis maastrichtensis на честь давньогрецької богині падаючих зірок Астерії.

Також ця назва пов'язується із астероїдом, який став причиною вимирання динозаврів. Видова назва утворена від назви Маастрихтського регіону, де були знайдені викопні рештки.

"Момент, коли я вперше побачив те, що було під скелею, був найбільш хвилюючим моментом в моїй науковій кар'єрі", — сказав палеобіолог Деніел Філд.

Asteriornis maastrichtensis був дрібним птахом з приблизною вагою тіла близько 400 грамів.

Проаналізувавши структуру скам'янілостей, Філд і його колеги виявили, що в знахідки є поєднання особливостей, які можна спостерігати у сучасних водоплавних птахів, таких як качки, і домашніх птахів, наприклад, курей. Це говорить про те, що A. maastrichtensis може бути спільним предком обох цих груп.

Ми вже давно знаємо, що птахи походять від м'ясоїдних динозаврів, які називаються тероподами, завдяки відкриттям "відсутньої ланки", як, наприклад, археоптерикс. У нього були такі особливості, як зуби (як у його предків динозаврів), але також пір'я і кістки зап'ястя, якими користуються сучасні птахи.

Але до сих пір було мало доказів того, коли саме з'явилися сучасні птахи.

"Походження птахів оповите таємницею — крім того, що ми знаємо, що сучасні птахи виникли в якийсь момент перед кінцем епохи динозаврів, у нас дуже мало викопного матеріалу, який б розповідав про них", — пояснив палеонтолог Альберт Чен.

Коли встероїд впав з неба, насильно закінчуючи крейдяний період 66 млн років тому, ця маленька істота або деякі з її родичів, мабуть, зуміли вижити, щоб дати розвиток дивовижному спектру птахів, яких ми знаємо і любимо сьогодні. Тим часом, інші її сусіди, схожі на предків птахів, цього не змогли зробили.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.