У Франції археологи знайшли античний "мегаполіс" ремісників

На півночі країни дослідники виявили залишки галло-римської агломерації Фанума Мартіс.

Це було дуже велике для свого часу місто. Воно було економічним центром свого регіону, пише Газета.UA із посиланням на "Телеграф".

 
Фото: earth-chronicles

Під римськими руїнами знайшли залишки більш давніх будівель, датованих 1435-1290 роками до Р.Х. За римлян це поселення досягло свого розквіту.

Воно розташовувалося неподалік від сучасного міста Валансьєн на березі річки Ронель. У II столітті після Р.Х. площа цієї агломерації перевищувала 150 гектарів.

У місті були громадські будівлі та пам'ятники. Археологи розкопали залишки акведука, театру і термальних ванн. Більшість будівель були з дерева і глини, іноді з пісковика. У багатьох з них збереглися елементи системи підігріву підлоги – гіпокауст.

Основу економіки міста становили ремісники. Археологи розкопали цілі квартали, в яких розташовувалися майстерні гончарів, чинбарів, ковалів та інших.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.