У Франції археологи знайшли античний "мегаполіс" ремісників

На півночі країни дослідники виявили залишки галло-римської агломерації Фанума Мартіс.

Це було дуже велике для свого часу місто. Воно було економічним центром свого регіону, пише Газета.UA із посиланням на "Телеграф".

 
Фото: earth-chronicles

Під римськими руїнами знайшли залишки більш давніх будівель, датованих 1435-1290 роками до Р.Х. За римлян це поселення досягло свого розквіту.

Воно розташовувалося неподалік від сучасного міста Валансьєн на березі річки Ронель. У II столітті після Р.Х. площа цієї агломерації перевищувала 150 гектарів.

У місті були громадські будівлі та пам'ятники. Археологи розкопали залишки акведука, театру і термальних ванн. Більшість будівель були з дерева і глини, іноді з пісковика. У багатьох з них збереглися елементи системи підігріву підлоги – гіпокауст.

Основу економіки міста становили ремісники. Археологи розкопали цілі квартали, в яких розташовувалися майстерні гончарів, чинбарів, ковалів та інших.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.