Археологи знайшли китаянку IX ст. поховану разом з ослами для гри в поло

Археологи виявили, що знатна жінка з Імперського Китаю так любила грати в поло на віслюках, що її поховали разом з ними, щоб вона могла займатися спортом в загробному житті.

Дослідження надає перший матеріальний доказ поло на віслюках в Імперському Китаї, яке раніше було відомо лише з історичних текстів. Це також проливає світло на роль ослів в житті жінок з високим статусом в цей період, повідомляє "НВ" із посиланням на EurekAlert.

 
ФОТО: Washington University in St. Louis

Дослідники виявили кістки трьох ослів в могилі Цуй Ши, дворянки, яка померла у 878 році в Сіані, Китай. Дослідники стверджують, що присутність решток тварин у похованні багатої жінки було несподіванкою.

"Віслюки були першими в'ючними тваринами, паровими двигунами свого часу в Африці і Західній Євразії, але ми майже нічого не знаємо про їх використання в Східній Азії.

Віслюки, поховані в гробниці династії Тан в Сіані, надали першу і дуже рідкісну можливість зрозуміти роль ослів в східно-азіатських суспільствах", — сказала Фіона Маршалл, археолог з Департаменту антропології. Вона допомогла вивчити кістки тварин, знайдені в могилі Цуй Ши.

"У такої жінки, як Цуй Ши, не було причин використовувати осла", — сказав провідний автор роботи Сонгмі Ху з Академії археології Шеньсі.

Дослідники провели радіовуглецеве датування і проаналізували розмір та характер напружень і деформацій на кістках ослів з могили Цуй Ши. Їх результати показують, що ці маленькі і активні осли використовувалися для гри в поло.

Поло, як вважають, бере свій початок в Ірані. Тим не менш, цей вид спорту процвітав за часів династії Тан, яка правила Китаєм з 618 по 907 роки.

За цей час поло стало улюбленим видом спорту королівських і шляхетських родин, а імператор використовував змагання з поло для вибору генералів. Зокрема, чоловік Цуй Ши, на ім'я Бао Гао, був призначений генералом за перемогу в матчі.

Проте, спорт був небезпечним, коли грали на великих конях, навіть один імператор загинув під час гри. Таким чином, деякі дворяни воліли грати в осляче поло.

З огляду на те, що тварин зазвичай включали в поховання для використання в загробному житті, присутність ослів в могилі Цуй Ши дозволило дослідникам зробити висновок, що вона хотіла продовжувати займатися своїм улюбленим видом спорту після смерті.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.