Як украсти мільйон по-українськи: священника Лаври "нагріли" на "золоті"

Столичні правоохоронці затримали групу осіб, які під приводом продажу антикрваріату ошукали священнослужителя.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на прокуратуру міста Києва.

 

"...затримано групу осіб, які шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами потерпілого у сумі 500 тис. гривень та намагалися ошукати його на ще один мільйон гривень" - йдеться у повідомленні прокуратури.

До правоохоронних органів звернувся священнослужитель (за даними УП — священник Києво-Печерської Лаври), який повідомив, що у лютому 2020 року придбав у раніше незнайомих йому чоловіків 150 золотих монет на суму 500 тис. гривень. Проте, експертиза встановила, що придбані ним монети не є золотими, а виготовлені з міді та цинку.

За кілька днів один із зловмисників знову зателефонував потерпілому з пропозицією придбати ще 800 монет за 1 млн гривень.

За результатами досудового розслідування, розпочатого за фактом шахрайства, правоохоронцям вдалося встановити особи зловмисників.

17 березня 2020 року у ході контролю за вчиненням злочину чотирьох осіб затримали "на гарячому" під час здійснення чергової оборудки.

Під час обшуку у затриманих вилучили монети з металу білого та жовтого кольору, інші антикварні вироби, 2 тисячі імітаційних купюр української гривні номіналом 500 гривень, помічені спеціальним розчином, а також інші речові докази.

Наразі затриманим особам повідомлено про підозру за ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України та вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.