Голова УІНП хоче у майбутньому мати повноваження розслідувати воєнні злочини

Дробович хоче розширити повноваження Інституту національної пам’яті.

Про це Антон Дробович розказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Антон Дробович
Антон Дробович

"Мені здається, що є така необхідність. Але розширення повноважень передбачає збільшення кількості співробітників, поліпшення умов праці, відповідно, це потрібно доводити, бо держава і громадяни повинні розуміти, чому це робиться. Тут ми повинні заслужити цю довіру ще більше – і тоді, спираючись на цю довіру, просити про це", – заявив він.

Зокрема, Дробович зазначив, що Інститут може виконувати більше функцій, пов'язаних зі збереженням місць пам'яті, а також з формуванням освітнього контенту і змісту освіти.

"Повноваження з розслідування якихось старих злочинів. Наприклад, польський Інститут національної пам'яті має слідчі функції. Знову ж таки, я не бачу такої необхідності просто зараз, але якщо говорити про розширення, то ось куди можна рухатися", – додав Дробович.

Він пояснив, що в штаті польського Інституту нацпам'яті є люди, які мають право досудового слідства, і в деяких питаннях це може бути дуже корисно.

Окрім того, Дробович зазначив, що було б доцільно створити у відомстві окремий підрозділ, який займався б координацією всіх комісій з питань реабілітації.

"Є ще військові злочини, які зараз відбуваються на окупованих територіях Донбасу і Криму. Інститут уже частково документує ці речі, а також дуже багато документують громадські активісти.

Загалом УІНП міг би стати такою точкою збору, де були б архіви і бази даних не тільки про злочини, які фактично вже визнані злочинами, а й тих фактів, які можуть бути витлумачені в міжнародних юрисдикціях як системні та комплексні злочини Росії як країни-окупанта.

Ми могли б берегти пам'ять про цю війну, проводити базові розслідування або мати повноваження на слідчі дії", – підкреслив Дробович.

Голова відомства також додав: "І це не була б якась абстрактна пам'ять, а дуже конкретні речі, які мали б судову перспективу. Інститут міг би цим займатися, але не з тими обмеженими умовами в плані приміщення і штату, які ми маємо зараз. Але з відповідним розширенням штату ми могли б виконувати ці функції, оскільки маємо таку експертизу".

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.