Литва закликає західних лідерів відмовитися від присутності на параді в Москві 9 травня

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус закликав західних діячів відмовитися від присутності на так званому «параді перемоги» в Москві, запланованому на 9 травня.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на МЗС Литви.

 

За цим повідомленням, на неформальній зустрічі з колегами з країн-членів Європейського союзу, що відбулася в Хорватії, він закликав колег критично оцінити плани офіційних візитів до Москви в час, коли Росія використовує численні влаштовані нею конфлікти, щоб створити враження нормальної співпраці, і їй це вдається.

"Росія любить символи. Парад, що відбудеться в Москві в травні, не просто відзначає перемогу в Другій світовій війні, але й має на меті відсвяткувати перемоги нинішньої мілітаристської політики Росії", – сказав він.

За словами міністра, наразі немає підстав змінювати політику Європейського союзу щодо Росії, бо сама Росія не змінює своєї зовнішньої політики, продовжує втручатися в справи сусідніх та інших країн, а останнім часом стала ще агресивнішою.

"Росія демонструє свою силу не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні. Захід не може покладатися на своє партнерство з Росією, яка не бере участі у вирішенні конфліктів – радше в їхній ескалації. Ми говоримо не тільки про Грузію чи Україну, а й про сирійську провінцію Ідліб і ескалацію в Лівії", – наголосив Лінкявічус.

Росія, в державній міфології якої провідну роль відіграє "перемога в Великій Вітчизняній війні", щороку гучно святкує дату так званого "дня перемоги" 9 травня, хоча нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року.

Нинішнього, 2020 року сповнюється 75 років від тієї капітуляції. У Москві ще з минулого літа говорять про плани відсвяткувати цю дату великим військовим парадом, на який мають запросити багатьох світових лідерів.


Нагадуємо, що 3 березня Вадим Пристайко повідомив, що Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Європі у Москві 9 травня. Трамп також не поїде до Москви на парад.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.