Путін назвав нісенітницею слова Зеленського про звільнення Аушвіца українцями

Президент Росії Володимир Путін назвав заяву президента України Володимира Зеленського про роль українців у визволенні концтабору Аушвіц "нісенітницею, обумовленою поточною політичною кон'юнктурою".

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на інтерв'ю Путіна ТАСС.

 

"Ми ж розуміємо, що це нісенітниця. Ми розуміємо, що все це – кон'юнктура сьогоднішнього дня.

Я знаю, що відбувається в серцях у людей, які воювали з нацизмом зі зброєю в руках. Для них це плювок" – заявив Путін.

На думку Путіна, при цьому люди в Україні "бояться розкрити рота" у відповідь на такі заяви, "тому що відразу переслідування почнеться".

Він також припустив, що Зеленський дозволяє собі такі висловлювання, тому що йому "хочеться бути таким благообразним для чинного сьогодні керівництва Польщі, яке здійснює, на мій погляд, дуже велику помилку".

Путін зазначив, що спокійно поставився до того, що влада Польщі не покликали його на заходи в пам'ять про звільнення Аушвіца.


Нагадуємо, що 26 cічня президент України Володимир Зеленський, виступаючи з промовою на заходах в Польщі на честь 75-ї річниці визволення в'язнів концтабору Аушвіц-Біркенау (Освенцим), згадав командира танка Т-34 Ігоря Побірченка, який разом з екіпажем першим розбив ворота концтабору Аушвіц, і солдатів ударного батальйону 100-ї Львівської дивізії, які увійшли в табір під керівництвом полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро та які разом з бійцями 322-ї дивізії Першого українського фронту звільняли табір.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.