На дні моря знайшли давньоєгипетський якір із зображенням богині та ієрогліфами

Житель Ізраїлю Рафі Баалуль знайшов давньоєгипетський кам'яний якір на дні Середземного моря поблизу містечка Атліт. Дивний артефакт прикрашало зображення богині писемності Сешат та ієрогліфи.

Дослідники оцінили вік знахідки у 3,4 тис. років. Зазначили, що це був типовий якір епохи бронзи, оскільки на ньому читко видно отвір для закріплення мотузки, повідомляє HB Techno.

 
ФОТО: Laura Lachman / Israel Museum

Богині Сешат зазвичай не присвячували окремі храми, але її обов'язково зображали на стінах святинь.

Сам камінь, імовірно, спочатку використовували саме з цією метою. Пізніше храм відремонтували, покинули чи зруйнували, а рельєф визнали застарілим. Це дозволило перетворити його на якір.

"Я пірнув, щоб доторкнутися до каменю. Це було все одно, що на дні Середземного моря увійти в єгипетський храм", - сказав Рафі Баалуль.

Нині знахідку демонструють у Музеї Ізраїлю в Єрусалимі.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.