На дні моря знайшли давньоєгипетський якір із зображенням богині та ієрогліфами

Житель Ізраїлю Рафі Баалуль знайшов давньоєгипетський кам'яний якір на дні Середземного моря поблизу містечка Атліт. Дивний артефакт прикрашало зображення богині писемності Сешат та ієрогліфи.

Дослідники оцінили вік знахідки у 3,4 тис. років. Зазначили, що це був типовий якір епохи бронзи, оскільки на ньому читко видно отвір для закріплення мотузки, повідомляє HB Techno.

 
ФОТО: Laura Lachman / Israel Museum

Богині Сешат зазвичай не присвячували окремі храми, але її обов'язково зображали на стінах святинь.

Сам камінь, імовірно, спочатку використовували саме з цією метою. Пізніше храм відремонтували, покинули чи зруйнували, а рельєф визнали застарілим. Це дозволило перетворити його на якір.

"Я пірнув, щоб доторкнутися до каменю. Це було все одно, що на дні Середземного моря увійти в єгипетський храм", - сказав Рафі Баалуль.

Нині знахідку демонструють у Музеї Ізраїлю в Єрусалимі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.