ПЦУ та науковці випустять книгу з історії Української православної церкви

ПЦУ планує за участю священників та науковців створити фундаментальну історичну працю, в якій об'єктивно висвітлити історію Української православної церкви.

Про це заявив Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній на пресконференції з нагоди першого року інтронізації у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"На жаль, у нас немає фундаментальних праць з історії Української православної церкви. Є багато досліджень, є багато праць, але в майбутньому ми хочемо... створити справжній фоліант з історії Української православної церкви, об'єктивно написаний, бо, на жаль, вся історія, яка писалася до цього часу, писалася не в наших інтересах, а в інтересах нашого північного сусіда", - сказав Епіфаній.

Він нагадав, що минулого року було створено Інститут церковної історії ПЦУ, який очолив Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Окрім того, планується налагоджувати стосунки з університетами та науковими установами України.

"Нам справді потрібно багато попрацювати, щоб написати справжню історію Української православної церкви, не викидаючи якихось трагічних сторінок.

Ми повинні знати справжню історію, вивчати її, робити висновки, щоб у майбутньому не робити помилок, бо якщо ми не будемо знати своєї історії, минулого, то ми не зможемо збудувати справжнього майбутнього", - підкреслив Предстоятель ПЦУ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.