ПЦУ та науковці випустять книгу з історії Української православної церкви

ПЦУ планує за участю священників та науковців створити фундаментальну історичну працю, в якій об'єктивно висвітлити історію Української православної церкви.

Про це заявив Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній на пресконференції з нагоди першого року інтронізації у понеділок, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"На жаль, у нас немає фундаментальних праць з історії Української православної церкви. Є багато досліджень, є багато праць, але в майбутньому ми хочемо... створити справжній фоліант з історії Української православної церкви, об'єктивно написаний, бо, на жаль, вся історія, яка писалася до цього часу, писалася не в наших інтересах, а в інтересах нашого північного сусіда", - сказав Епіфаній.

Він нагадав, що минулого року було створено Інститут церковної історії ПЦУ, який очолив Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Окрім того, планується налагоджувати стосунки з університетами та науковими установами України.

"Нам справді потрібно багато попрацювати, щоб написати справжню історію Української православної церкви, не викидаючи якихось трагічних сторінок.

Ми повинні знати справжню історію, вивчати її, робити висновки, щоб у майбутньому не робити помилок, бо якщо ми не будемо знати своєї історії, минулого, то ми не зможемо збудувати справжнього майбутнього", - підкреслив Предстоятель ПЦУ.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.