In memoriam. Померла Голова Президії Верховної ради УРСР

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР Валентина Шевченко

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР у 1985-1990 роках Валентина Шевченко. Про це повідомив сайт https://gordonua.com/ з посиланням на джерела у родині.

Валентина Шевченко (1935-2020)
Валентина Шевченко (1935-2020)

ДОВІДКА:

Валентина Шевченко народилась 12 березня 1935 року у тому ж місті, що й нині діючий президент України - Кривому Розі. 

З 1954 року працювала у школах Кривого Рогу, секретарем Криворізького міського комітету ЛКСМУ Дніпропетровської області і одночасно навчалась на географічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка.  До КПРС вступила у 1957 році. З 1960 року робить партійну карʼєру - працює секретарем Дзержинського районного комітету КПУ міста Кривого Рогу, секретарем і завідувачкою відділу ЦК ЛКСМ України.

У 1969 році її призначають заступником міністра освіти Української РСР,  у 1972—1975 роках — голова Президії Українського товариства дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами. Впродовж 1975—1985 роках — заступник Голови Президії Верховної Ради Української РСР.

З 1985 по 1990 рр. обіймає найвищу державну посаду в УРСР - Голова Президії Верховної Ради.

З 1991 року - на пенсії. Очолювала Конгрес ділових жінок України та ряд інших громадських організацій.

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.