In memoriam. Померла Голова Президії Верховної ради УРСР

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР Валентина Шевченко

3 лютого 2020 року померла голова президії Верховної ради УРСР у 1985-1990 роках Валентина Шевченко. Про це повідомив сайт https://gordonua.com/ з посиланням на джерела у родині.

Валентина Шевченко (1935-2020)
Валентина Шевченко (1935-2020)

ДОВІДКА:

Валентина Шевченко народилась 12 березня 1935 року у тому ж місті, що й нині діючий президент України - Кривому Розі. 

З 1954 року працювала у школах Кривого Рогу, секретарем Криворізького міського комітету ЛКСМУ Дніпропетровської області і одночасно навчалась на географічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка.  До КПРС вступила у 1957 році. З 1960 року робить партійну карʼєру - працює секретарем Дзержинського районного комітету КПУ міста Кривого Рогу, секретарем і завідувачкою відділу ЦК ЛКСМ України.

У 1969 році її призначають заступником міністра освіти Української РСР,  у 1972—1975 роках — голова Президії Українського товариства дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами. Впродовж 1975—1985 роках — заступник Голови Президії Верховної Ради Української РСР.

З 1985 по 1990 рр. обіймає найвищу державну посаду в УРСР - Голова Президії Верховної Ради.

З 1991 року - на пенсії. Очолювала Конгрес ділових жінок України та ряд інших громадських організацій.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.