Археологи розкопали незвичайну могилу воїна. 3-D-реконструкція

Археологи випадково виявили поховання воїна у містечку Чічестер, Велика Британія. Досліджували місцевість перед початком будівництва нових житлових будинків. Могилі близько 2 тис. років.

Знахідку відносять до часів пізньої залізної доби чи раннього римського періоду. Дослідники зазначають, що людських останків усередині не було, вони розклалися з часом. Все, що залишилося, - це прямокутна темна пляма від дерев'яного ложа чи настилу, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на HB Techno.

Археологи виявили зотліле поховання із мечем та керамікою
Археологи виявили зотліле поховання із мечем та керамікою
Джерело: Archaeology South-East / UCL

У могилі виявили збережені глиняні посудини та металеві елементи, призначення яких поки що невідомо. Найцікавішою знахідкою є залізний меч у піхвах. Їх прикрашали кріплення з мідного сплаву. Такі знахідки зустрічаються вкрай рідко.

"У цілому було багато дискусій про те, хто міг бути похований, як воїн. Чи справді він був воїном або просто похований з атрибутами одного з них? Предмети, виявлені в могилі, дають можливість припустити, що чоловік був важливою людиною", - зазначив археолог Джім Стівенсон.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.