Київ готовий прийняти на баланс Гостиний двір та Будинок Сікорського

Київ готовий прийняти Гостиний двір та Будинок Сікорського у власність громади міста і використовувати їх як заклади культури, публічні та музейні простори.

Таке рішення депутати Київради підтримали на засіданні, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Будинок Сікорського руйнується. І тільки ми, влада і громада Києва, можемо його врятувати. Сьогодні будівля перебуває на балансі Міністерства оборони. Така ж ситуація з Гостиним двором, що теж руйнується, і нічого там не відбувається. Хоча місто давно наполягає, щоб об'єкт передали нам на баланс.

Якщо це відбудеться зараз, то ми розпочнемо роботи і частково – перший поверх і зовнішній вигляд будівлі – зміняться вже до осені цього року. Зокрема, там можна облаштувати музейний простір", – сказав мер столиці Віталій Кличко.

Також міська рада схвалила готовність прийняти у власність міста Національний цирк України та спортивний комплекс "Атлет".

У рішенні, зокрема, зазначено, що після передачі Гостиного двору та трьох інших будівель у власність громади столиці, вони будуть використовуватися як заклади культури та спорту, громадські простори і не відчужуватимуться у приватну власність.

Міська влада готова реставрувати пам'ятки за рахунок київського бюджету. Але це можливо тільки після передачі об'єктів до комунальної власності.


Нагадуємо, що Київрада ще у 2017 році задекларувала ініціативу взяти на баланс міста визначні пам'ятки архітектури столиці – Гостиний двір та Будинок Сікорського. Адже протягом значного періоду вони перебувають в аварійному стані та потребують негайного проведення першочергових протиаварійних робіт з подальшою реставрацією.

У січні 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося до міської влади щодо уточнення відомостей про цільове використання майна після передачі його у комунальну власність.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.