Археологи виявили у підземеллі святилище засновника Риму

Археологи виявили у Римі підземний храм – гіпогей. Ймовірно, присвячений засновнику міста Ромулу. Припускають, що може бути одночасно храмом і гробницею.

Всередині знайшли пустий саркофаг, який виготовили з того ж виду туфу (камінь утворений із вулканчного попелу - ред.), що і знаменитий римський Капітолій. Довжина знахідки складає 1,4 м. Її датували VI ст. до Р.Х., передає Газета.UA із посиланням на The Times.

 
Фото: The Times

Вчені відзначають, що гіпогей було знайдено в тій частині Форуму, де, за переказами, ховали Ромула, одного з легендарних засновників міста. Це дозволяє віднести знахідку до культу персонажа.

Гіпогеї зазвичай влаштовували навіть під звичайними житловими будинками. Відомі випадки, коли всередині знаходили останки людей, в тому числі тих, що було кремовано.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.