США урочисто повернули Україні картину, викрадену нацистами під час Другої світової. ФОТО

ФБР США передало Україні картину художника П’єра Луї Гудро «Закохана пара», яка під час Другої світової війни була викрадена нацистами з Київського національного музею Ханенків та згодом опинилася за океаном.

Церемонія передачі полотна відбулася в постійному представництві України при ООН у Нью-Йорку, передає власний кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

Українську сторону представляв міністр закордонних справ Вадим Пристайко, американську – старший спеціальний агент управління ФБР у Нью-Йорку Вільям Гейл.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

"Картину було виявлено у 2013 році. Вона зберігалася в одному з аукціонних домів Нью-Йорка", - сказав Гейл.

За словами представника ФБР, попередніх власників удалося переконати повернути картину без фінансової компенсації – адже її було викрадено й вивезено з України незаконним шляхом.

 
Фото: Володимир Ільченко, Укрінформ

Вадим Пристайко висловив вдячність американській стороні за співпрацю у поверненні картини. Міністр пояснив, що якийсь час вона зберігатиметься в українській дипмісії, а після оформлення митних документів повернеться до музею Ханенків.

"Київ продовжить роботу задля повернення інших об'єктів культурної спадщини, які були незаконно вивезені з України, зокрема після початку окупації Кримського півострова", - наголосив глава МЗС.


ДОВІДКА. Картину П'єра Луї Гудро "Закохана пара" 1924 року було передано в Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві, згідно із заповітом колекціонера Василя Щавінського. У 1943 році нацисти вивезли її до Німеччини.

Полотно вважалося загубленим, але у 2013 році воно ввійшло до списку предметів мистецтва, виставлених на сайті одного з аукціонних будинків у Нью-Йорку. Як з'ясувалося, до тих пір картина належала до приватних колекцій у Лондоні та в Массачусетсі (США).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.