Парламент Естонії засудив російську "версію" Другої світової

Парламент Естонії Рійгікогу схвалив резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікацію історії", в якій засудив російську інтерпретацію історичних подій, які передували Другій світовій війні.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення ERR.ee.

 

"Естонський парламент ухвалив у середу резолюцію "Про історичну пам'ять і фальсифікацію історії", в якій, з-поміж іншого, засуджується російська інтерпретація історичних подій, які передували Другій світовій війні", - йдеться у повідомленні.

72 депутати підтримали документ, один виступив проти (Михайло Стальнухін з Центристської партії), ще 6 не голосували.

Преамбула резолюції засуджує пакт Молотова-Ріббентропа і його секретні протоколи, після підписання яких настала "окупація країн Балтії і розподіл Польщі двома тоталітарними режимами, що стало важливою передумовою початку Другої світової війни".

У резолюції висловлено підтримку Польщі та іншим європейським країнам, яких "Росія останнім часом зараховує до винуватців початку Другої світової війни".

Документ засуджує "спроби російської влади переписати історію, заперечуючи роль Радянського Союзу як одного з головних ініціаторів Другої світової війни і перекладаючи відповідальність на жертв агресії".

Естонські депутати наголошують, що Друга світова війна стала можливою як прямий наслідок підписання пакту Молотова-Ріббентропа між СРСР і Німеччиною, а нацистська Німеччина, комуністичний Радянський Союз та інші тоталітарні режими винні у небачених за масштабами в історії людства масових вбивствах, депортації і позбавленні життя і волі.

Парламент закликав уряд Естонії підтримувати збереження автентичної історичної пам'яті як в Естонії, так і в усьому світі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.