Аліна Шпак залишає посаду заступниці голови Інституту національної пам’яті

Перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак повідомила 19 лютого, що йде з посади.

Допис про це вона оприлюднила на своїй Фейсбук-сторінці, передає Радіо Свобода.

 

Підбиваючи підсумки, Аліна Шпак зазначила, що за майже шість років роботи в Інституті її команда змогла "досягти більшого, ніж ставили собі як завдання".

"Запустили декомунізацію і очистили публічний простір, відкрили доступ до архівів КҐБ, відновили процес реабілітації, повернули пам'ять і шану борцям за незалежність, започаткували велику кількість нових проєктів.

Ми були принциповими і бодай трішки, але розвернули Україну обличчям до витоків і до розуміння, ким ми є. Пишаюсь тим, що була причетна", – написала вона.

Вона не уточнила, що стало причиною для її звільнення, однак зазначила, що більше "не знаходить собі місця" в колективі УІНП.

Колишній голова Інституту і чинний народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович назвав Шпак "високопрофесійною менеджеркою" та звернув увагу на те, що про її звільнення стало відомо в річницю розстрілів Небесної сотні.

"Символічно, що рішення уряду оприлюднено в дні пам'яті про Майдан, який став для нас поштовхом до втілення в Україні саме української політики національної пам'яті", – зазначив В'ятрович.

Аліна Шпак працювала в Українському інституті національної пам'яті з 2014 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.