У Бельгії археологи у соборі розкопали стіни з людських кісток. ФОТО

Археологи розкопали стіни з людських кісток у соборі Сен-Баво в місті Гент, Бельгія. Зазначають, що ці стіни створили у XVII ст. з останків, яким на той момент було 200 років.

Стіни складалися зі стегнових і гомілкових кісток дорослих людей. Порожнечі між ними заповнили черепами, в більшості випадків розтрощеними, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на The Brussels Times.

 
Автор: Ruben Willaert

Дослідники припустили, що стіни збудували під час розчищення старого цвинтаря. Ймовірно, жителям міста знадобилося місце для нових могил, і старі вирішили знищити.

Але скелети не можна було просто викинути, бо церковна традиція і віра у воскресіння забороняли такий вандалізм, тому їх склали в якусь подобу стінки.

 
Автор: Ruben Willaert

"Такого явища у Бельгії ми ще не зустрічали, - сказала керівник проєкту Жанієк Де Грізе. – Маємо схожі приклади в інших країнах, наприклад катакомби Парижа. Але в цьому випадку знахідка Гента не стане туристичною пам'яткою. Кістки приберуть".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.