Туристи зможуть побачити «Вервольф» у первинному вигляді

Ставку Гітлера «Вервольф» в Історико-меморіальному комплексі пам’яті жертв нацизму, що на Вінниччині, планують «відновити» для туристів у первинному вигляді за допомогою технологій доповненої реальності.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив директор Історико-меморіального комплексу пам'яті жертв нацизму Сергій Гареник.

 

"Від ставки Гітлера "Вервольф" донині дійшли тільки брили залізобетону, після того, як її підірвали фашисти. Побачити ж зруйновані будівлі у первозданному вигляді відвідувачі зможуть вже незабаром.

Ми до нового туристичного сезону готуємо оновлений екскурсійний маршрут, де за допомогою QR-кодів можна буде зчитати всю відому на сьогодні інформацію про кожний з об'єктів, а також побачити, як вони тоді виглядали за допомогою спеціального мобільного застосунку, який створює доповнену реальність", – повідомив Гареник.

За його словами, новий екскурсійний маршрут завдовжки два кілометри матиме цифрову й аналогові складові. Він буде обладнаний інформаційними стендами зі спеціальними QR-кодами, сканування яких відкриватиме відомості про якусь із частин "Вервольфа".

Крім того, біля кожного стенду встановлять бетонні макети зруйнованих споруд, які колись були розташовані на цьому місці. Наразі розробка аналогової частини оформлення стенду вже завершується й навесні вона запрацює.

У п'яти точках ставки планують встановити реферні точки по краях залишків об'єктів, які дадуть змогу відтворювати доповнену реальність за допомогою спеціально розробленого мобільного додатку.


ДОВІДКА. Історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв нацизму – це філія Вінницького обласного краєзнавчого музею, створена 15 липня 2011 року. Комплекс складається з двох об'єктів: території колишньої ставки та братської могили військовополонених, які загинули під час будівництва "Вервольфа" поблизу селища Стрижавка Вінницького району.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".