Директора Хмельницького облархіву, який прив'язав до автомобіля собаку і тягнув його дорогою - звільнено

Голова Хмельницької обласної державної адміністрації Дмитро Габінет звільнив директора обласного архіву Володимира Байдича, який прив'язав до автомобіля собаку і тягнув його дорогою, і ледь не замучив до смерті.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на розпорядження про звільнення.

 

Володимир Байдич перед звільненням також отримав догану "за вчинення дисциплінарного проступку – дії, яка шкодить авторитету державну службу" та "використання повноважень в особистих інтересах" (службового автомобіля. - Ред.).

"Звільнити 7 лютого 2020 року Байдича Володимира Григоровича з посади директора Державного архіву Хмельницької області", - йдеться в документі.

Нагадуємо, що в Хмельницькій області слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 статті 299 Кримінального кодексу України (жорстоке поводження з тваринами) за фактом знущання над собакою – чоловік прив'язав тварину до буксирувального тросу та волочив за автомобілем.

Живодером виявився директор Хмельницького обласного архіву і колишній віцемер обласного центру Володимир Байдич.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.