Парламент Сирії визнав геноцид вірмен в Османській імперії

Сирійський парламент одноголосно проголосував за визнання масового вбивства вірмен у Османській імперії на початку ХХ століття геноцидом.

Про це законодачий орган повідомив 13 лютого, пише Радіо Свобода.

Вшанування пам'яті жертв геноциду вірмен у Єревані, квітень 2019 року
Вшанування пам'яті жертв геноциду вірмен у Єревані, квітень 2019 року

Сирійські депутати ухвалили резолюцію "Щодо геноциду вірмен з боку Османської імперії" на тлі зростання напруги з сусідньою Туреччиною та протистояння на північному заході країни.

"Парламент Сирії… засуджує та визнає злочин геноциду проти вірмен з боку держави Османська імперія на початку ХХ толіття, засуджує будь-які спроби з будь-якого боку заперечувати цей злочин та спотворювати історичну правду щодо нього, а також визнає його одним із найбільш жорстоких та страшних злочинів проти людяності", – йдеться в резолюції.

Заява пролунала в період посилення напруги між Сирією та Туреччиною. Протягом останніх 10 днів Туреччина втратила 14 солдатів у Сирії і стверджує, що вбила у відповідь понад 100 сирійських військових, відданих президенту Башару Асаду.

Туреччина в останні дні наростила військову присутність в Ідлібі, останньому сирійському регіоні на захід від Євфрату під контролем збройної опозиції.

Анкара намагається зупинити наступ сирійських проурядових військ на Ідліб. 12 лютого президент Туреччини Реджеп Ердоган пообіцяв зробити "все необхідне", аби відтіснити сирійську армію.


ДОВІДКА. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть Османська імперія вдавалася до регулярних переслідувань та гонінь на вірмен. За даними низки істориків, зокрема в 1915 році було вбито понад 1,5 мільйони вірмен. Факт геноциду вірменського народу в Османській імперії визнали понад 20 держав, а також Європарламент і Всесвітня рада церков.

Туреччина традиційно заперечує звинувачення у геноциді вірмен і болісно реагує на критику з цього приводу. В Анкарі наполягають на відмові від терміну "геноцид" щодо подій 1915 року, заявляючи, що жертвами були як вірмени, так і турки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.