Український документальний фільм про анексію Криму виклали в інтернет. ВІДЕО

Повнометражний документальний фільм “Крим, як це було” виробництва #BABYLON’13 та DocNoteFilms можна подивитися онлайн.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Нове українське кіно.

 

"Повнометражний документальний фільм "Крим, як це було" виробництва #BABYLON'13 та DocNoteFilms можна подивитися онлайн.

Це історія офіцерів, солдатів та матросів, які під час захоплення Криму не зрадили свою присягу на вірність народу України. Продовжуючи виконання своїх військових обов'язків на землі, морі та в повітрі, безпосередні учасники розповідають про окупацію українського Криму", - йдеться у повідомленні.

Режисер фільму "Крим, як це було" – Костянтин Кляцкін, оператор — Володимир Усик, режисер монтажу / звукорежисер — Павло Липа, композитор — Роман Вишневський. Продюсер стрічки Олександр Братищенко, виконавчий продюсер — Сергій Малярчук.

У серпні 2016 року фільм переміг у Rivne International Film Festival "Dreams city", у номінації повнометражний документальний фільм. Покази стрічки пройшли в Бельгії, Польщі, Ізраїлі, Німеччині, Канаді, Іспанії, Литві та Португалії.

В український прокат картина виходила у 2016-му році.

Як повідомляється на сайті фільму "Крим, як це було" в Facebook, ще у вересні 2019 року фільм набрав 412 тисяч переглядів і викликав "феноменальний сплеск зацікавленості з боку ботів".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.