Турецькі дослідники виявили в Берліні настаріший лист османів, що стосується європейських земель

Написано його за часів правління султана Мурада II (1421–1451).

Викладач Стамбульського університету Меденіет Доган Авербек зазначив, що дарчий лист підписали 1441-го для передання майна від однієї особи до іншої.

Отримувач Фазлулла-паша набував прав власності на село Батикон – нині в Болгарії. Султан подарував його як нагороду за здобутки, які той приніс державі, повідомляє Газета.UA із посиланням на The Daily Sabah.

 
Фото: dailysabah.com

Учені підкреслюють, попри те, що лист має деякі пошкодження, його все ще можна було прочитати, що давало дослідникам змогу детально його вивчити.

Відновлення триватиме близько пів року. Документ є власністю Берлінської державної бібліотеки, і передати його в Туреччину неможливо.

Меденіет Доган Авербек зазначає, що в Берлінській бібліотеці зберігається до 1,3 тис. невідомих османських рукописів.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.