У Львові урочисто відкрили готельний номер імені Василя Вишиваного. ФОТО

10 лютого, з нагоди 125-річчя від дня народження видатного політичного діяча, поета, полковника Легіону Січових Стрільців та Армії УНР, чільного діяча УНР, Вільгельма фон Габсбурга, який увійшов в історію під іменем Василь Вишиваний у конгрес арт-готелі ʺBANKHOTELʺ відбулось урочисте відкриття номеру.

Про це Гал-інфо повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА

Передувала урочистому перерізанню стрічки освітня лекція від кандидатів історичних наук Є. Чернецького та А. Кобилянського про постать полковника Легіону Січових Стрільців.

У межах заходу відбулось спецпогашення маркованого конверта, присвяченого 125-річчю від дня народження Василя Вишиваного.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА

Як зазначив керівник Львівської дирекції ʺУкрпоштиʺ Микола Ростов, марка із зображенням Василя Вишиваного також є дійсною. Відтак кожен охочий зможе відправити листа із нею у будь-яких куточок нашої планети і ще раз нагадувати людям про цю непересічну історичну постать.

 
Фото: пресслужба Львівської ОДА


ДОВІДКА. Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотаринзький (1895—1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь (ерцгерцог) династії Габсбургів. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські воїни під час Першої світової Війни.

Навесні 1918 року Вільгельм Габсбург очолив "Групу архикнязя Вільгельма" австрійського війська, до якої входив і Легіон Українських січових стрільців.

За Берестейським мирним договором це формування в складі австрійської армії ввійшло в Українську Народну Республіку на правах союзника.

У вересні 1919 року за Директорії Габсбурга призначили головою відділу закордонних зв'язків Головного Управління Генерального штабу Армії УНР.

З березня 1920 року Василь Вишиваний жив в еміграції у Відні, Австрія, і через несприйняття союзу з Польщею більше не співпрацював з УНР.

У роки Другої світової війни він брав участь в антинацистському русі Опору, підтримував контакти з ОУН та французькою розвідкою.

26 серпня 1947 року Вільгельма Габсбурга заарештувала радянська контррозвідка СМЕРШ і вивезла до Києва. Помер ерцгерцог у Лук'янівській в'язниці 18 серпня 1948 року. 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.