До Центрального державного архіву передали понад 300 фото із зображенням подій часів Другої світової. ФОТО. ВІДЕО

Центральний державний кінофотофоноархів отримав 301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду. Світлини до цього намагались вивезти до Німеччини.

Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Київської митниці.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

"301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду передала Центральному державному кінофотофоноархіву Київська митниця Держмитслужби.

Вражаючі в своїй документальності фото зі стратою фашистських (нацистських – ред.) військових, виснажливим форсуванням радянськими воїнами стратегічних об'єктів, розвагами дітей, чиє дитинство забрала війна, понівеченими пораненнями тіл загиблих військових – всіх їх свого часу намагався вивезти через аеропорт "Київ" ("Жуляни") до Берліну громадянин Німеччини", - йдеться у повідомленні.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Так, усі світлини можна умовно поділити на кілька груп. Перша – 25 фото з подіями заключного етапу Другої світової війни, друга – 16 фото з зображенням страти нацистських злочинців у Миколаєві та Києві 1945-46 років, і решта – портрети нацистських лідерів та дії німецько-нацистської армії та флоту.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Повідомляється, що автором другої групи фото, судячи зі штампів, є відомий гранд фотографії 30-50-х років – військовий фотограф ТАРС Георгій Угринович. На деяких фото є штампи – "спецфонд МВД УССР" та "погашено", або "снято с учета".

"Позаяк, окремі фото – як от з зображенням нацистського військового, який сидить на голові пам'ятника Леніну, або фото сплячого фашистського (нацистського - ред.) льотчика на крилі військового винищувача, - зі слів фахівців, донедавна не могли бути виставлені привселюдно з етичних та ідеологічних міркувань радянської влади, відтак – вони є дуже цікавими для поціновувачів.

Незабаром дані унікальні фотографії, після ретельного їх опрацювання фахівцями архіву, з'являться у вільному доступі для режисерів документального і художнього кіно, дослідників Другої світової війни та журналістів", - додали у пресслужбі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.