До Центрального державного архіву передали понад 300 фото із зображенням подій часів Другої світової. ФОТО. ВІДЕО

Центральний державний кінофотофоноархів отримав 301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду. Світлини до цього намагались вивезти до Німеччини.

Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Київської митниці.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

"301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду передала Центральному державному кінофотофоноархіву Київська митниця Держмитслужби.

Вражаючі в своїй документальності фото зі стратою фашистських (нацистських – ред.) військових, виснажливим форсуванням радянськими воїнами стратегічних об'єктів, розвагами дітей, чиє дитинство забрала війна, понівеченими пораненнями тіл загиблих військових – всіх їх свого часу намагався вивезти через аеропорт "Київ" ("Жуляни") до Берліну громадянин Німеччини", - йдеться у повідомленні.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Так, усі світлини можна умовно поділити на кілька груп. Перша – 25 фото з подіями заключного етапу Другої світової війни, друга – 16 фото з зображенням страти нацистських злочинців у Миколаєві та Києві 1945-46 років, і решта – портрети нацистських лідерів та дії німецько-нацистської армії та флоту.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Повідомляється, що автором другої групи фото, судячи зі штампів, є відомий гранд фотографії 30-50-х років – військовий фотограф ТАРС Георгій Угринович. На деяких фото є штампи – "спецфонд МВД УССР" та "погашено", або "снято с учета".

"Позаяк, окремі фото – як от з зображенням нацистського військового, який сидить на голові пам'ятника Леніну, або фото сплячого фашистського (нацистського - ред.) льотчика на крилі військового винищувача, - зі слів фахівців, донедавна не могли бути виставлені привселюдно з етичних та ідеологічних міркувань радянської влади, відтак – вони є дуже цікавими для поціновувачів.

Незабаром дані унікальні фотографії, після ретельного їх опрацювання фахівцями архіву, з'являться у вільному доступі для режисерів документального і художнього кіно, дослідників Другої світової війни та журналістів", - додали у пресслужбі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.