На Лук’янівському СІЗО встановили “народну” таблицю на честь повстання “холодноярців”. ФОТО

На зовнішньому мурі Лук’янівського слідчого ізолятора в Києві з’явилася інформаційна таблиця про повстання в цій тюрмі полонених українських старшин та козаків Армії УНР – героїв Холодного Яру, що відбулося 9 лютого 1923 року.

Як повідомляє "Новинарня", дошку на стіні ліворуч від входу до СІЗО розмістили учасники акції "Останній бій Холодного Яру" в неділю, 9 лютого. Акцію ініціювала громада Протасового Яру.

 
Фото: "Новинарня"

Інформаційна дошка оздоблена символом 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ "Холодний Яр", яка підтримала цей захід.

 
Фото: "Новинарня"

"9 лютого 1923 року у Лук'янівській в'язниці засуджені бойовиками ВЧК до розстрілу провідники та члени українського антимосковського підпілля підняли повстання, захопили 14 рушниць з набоями і вели свій останній бій більше 4 годин.

Серед загиблих повстанців були лідери-"холодноярці", отамани антимосковського підпілля Київщини, козаки і старшини Січових стрільців", – зазначено на таблиці.

"Це адекватна реакція українців після тридцяти років відмов та ігнорування з боку Пенітенціарної служби України. Переконаний, що на місці цієї таблиці давно має постати пам'ятник, або як мінімум меморіальна дошка", – прокоментував подію присутній на заході громадський діяч Андрій Ковальов.

 
Фото: "Новинарня"

Співробітники поліції перешкоджали встановленню таблиці, намагалася відібрати її в активістів та зрештою склали протокол за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення – "порушення благоустрою".

Однак, за свідченнями учасників акції, представники правоохоронних органів не стали зривати таблицю після її встановлення, принаймні попервах. Можливо, через те, що дошку розмістили не під вивіскою СІЗО, а збоку, де на стіні висить ще кілька оголошень СІЗО.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.