Імператор і таємна кімната. У палаці Нерона виявили приховану підземну камеру. ФОТО

Під час реставрації палацу римського імператора Нерона вчені знайшли камеру, яка була прихована близько двох тисяч років.

Про це повідомляє видання "НВ" із посиланням на Science alert.

 
Фото: Parco archeologico del Colosseo

Камера являє собою велику підземну кімнату, прикрашену фресками, що зображають як справжніх, так і міфічних істот.

Так звану Кімнату Сфінкса виявили зовсім випадково, у процесі реставрації палацу, названого Domus Aurea, або "Золотим будинком".

 
Фото: Parco archeologico del Colosseo

Він побудований після Великої римської пожежі, котра розорила місто протягом дев'яти днів у 64 році після Р.Х., палац був розкішною будівлею, що складався з 300 кімнат, розташованих на пагорбах Пфальц, Есквілін, Оппіан і Келіан.

Розкопки і реставрація цієї будівлі є постійним проектом археологічного парку Колізею. Археологи працювали в сусідній кімнаті, коли вони знайшли Кімнату Сфінкса.

 
Фото: Parco archeologico del Colosseo

Вони піднялися на риштування й увімкнули яскраве світло, яке їм потрібно для роботи — і тоді побачили отвір у кутку, а через нього ще одну кімнату.

Велика частина кімнати все ще заповнена пилюкою, що покриває частини стін і ділянки фрески.

 
Фото: Parco archeologico del Colosseo

Нині відкрито деякі фрески, на яких зображені птахи і водні істоти, а також воїн, озброєний луком, щитом і мечем.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.