У костелі в центрі Києва планували провести показ мод. Мінкульт скасував захід

Відомій українській дизайнерці Альоні Серебровій не дозволили проводити модний показ у приміщенні. На думку дизайнерки, показ колекції одягу "привернув би увагу молоді до культурної та архітектурної пам'ятки України".

Про скасування заходу написав на своїй сторінці у Facebook міністр культури Володимир Бородянський, повідомляє ТСН.

 

"Показу мод у будівлі костелу Святого Миколи, який перебуває на балансі Національного будинку органної та камерної музики України – не буде.

Оскільки одночасно це і Національний будинок органної та камерної музики України і діючий костьол, будь-які заходи в цьому місці враховують позицію настоятеля. Усно настоятель вже надав негативну відповідь", - заявив він.

Зазначимо, раніше ЗМІ повідомляли, що Сереброва звернулась до Бородянського з проханням посприяти проведенню такого заходу, який "стане символом нового осмислення зв'язку між традиційним та сучасним, духовним та тілесним, вічним і тимчасовим, та, без сумніву, приверне увагу молоді до цієї культурної та архітектурної пам'ятки України".

Зокрема, відповідний лист, а також звернення Міністерства культури до настоятеля релігійної організації "Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької церкви у Києві" Отця Андрія Рака та до генерального директора ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" Тетяни Стахурської щодо проведення заходу у костелі з'явилися у розпорядженні "Обозревателя".

 
 
 

За словами самої Серебрової, КМДА дала дозвіл на проведення заходу у костелі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.