АНОНС: Лекція "Як дізнатися про долю репресованого родича"

У яких установах зберігаються такі документи, куди звертатися за дозволом, як отримати перепустку та пройти до архіву? Як правильно працювати зі справами, перевіряти інформацію та нічого не пропустити?

На ці та інші запитання відповість лектор, кандидат історичних наук Едуард Андрющенко, повідомляє НМІУ.

 

Майже п'ять років тому українці отримали доступ до раніше засекречених матеріалів радянських репресивних органів.

Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років" ґарантує, що кожен охочий має можливість читати, опрацьовувати й безкоштовно копіювати всі документи репресивних органів, створені до 1991 року.

Відтак в Україні багато людей бажає знайти інформацію про своїх рідних, що зазнали репресій.

Дослідник Е. Андрющенко також дасть практичні поради щодо додаткових джерел, які, окрім архівної справи, треба вивчити, щоб краще розібратися в людській історії або історичному епізоді.


Час: 1 лютого, субота, 14:00


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Контакт: (044) 278-48-64.


Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.