АНОНС: Лекція "Як дізнатися про долю репресованого родича"

У яких установах зберігаються такі документи, куди звертатися за дозволом, як отримати перепустку та пройти до архіву? Як правильно працювати зі справами, перевіряти інформацію та нічого не пропустити?

На ці та інші запитання відповість лектор, кандидат історичних наук Едуард Андрющенко, повідомляє НМІУ.

 

Майже п'ять років тому українці отримали доступ до раніше засекречених матеріалів радянських репресивних органів.

Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років" ґарантує, що кожен охочий має можливість читати, опрацьовувати й безкоштовно копіювати всі документи репресивних органів, створені до 1991 року.

Відтак в Україні багато людей бажає знайти інформацію про своїх рідних, що зазнали репресій.

Дослідник Е. Андрющенко також дасть практичні поради щодо додаткових джерел, які, окрім архівної справи, треба вивчити, щоб краще розібратися в людській історії або історичному епізоді.


Час: 1 лютого, субота, 14:00


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Контакт: (044) 278-48-64.


Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.