Археологи виявили вантажний корабель на дні річки в Польщі

У Польщі в річці Вісла археологи виявили залишки великого вантажного корабля, який затонув кілька сотень років тому.

Про це повідомляє "Апостроф" з посиланням на Nauka w Polsce.

 

Дослідження провели члени Товариства археологів майбутнього за підтримки Варшавського університету. Вони обстежили декілька кілометрів дна річки. Їм вдалося знайти декілька затонулих кораблів. Один з них відрізняється величезними розмірами, до того ж він добре зберігся.

"Ймовірно, це була Шкута – велике дерев'яне вантажне плоскодонне парусно-гребне судно. Такий тип суден широко використовувався з XIV до XVIII століття. Довжина затонулого корабля становила 37 метрів, а ширина – шість метрів", - сказав керівник проекту, підводний археолог Артур Брзошка.

Дослідження ускладнюють два фактори: каламутна вода і швидка течія в місці катастрофи. За словами археологів, видимість під водою не перевищує 10-20 см. Тому археологам поки не вдалося знайти предмети, які могли б бути пов'язані з цим судном, наприклад, товари, які на ньому перевозили.

"Втім, не думаю, що ми можемо на багато що розраховувати. На мій погляд, Шкута, швидше за все, перевозила зерно в Гданськ. Такий вантаж не мав жодного шансу на збереження", - зазначив Брзошка.

За його словами, судна типу "Шкута" для Польщі є вкрай рідкісною знахідкою. Один з таких кораблів був знайдений у 2018 році в місті Черськ. На сьогоднішній день він вважається найбільш збереженим. Однак знайдене судно здатне зайняти його місце.

Встановити точний вік знайденого корабля поки неможливо. Однак вчені говорять, що раніше на цій же ділянці річки були знайдені два кораблі XVI і XIX століть. Тип першого з цих суден визначити не вдалося. А друге було баржею, призначеною для плавання по каналах і річках.


До слова, під час дослідження підводні археологи також виявили залишки мосту, збудованого німцями в роки Другої світової війни.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.