"Черкаси": вийшов трейлер фільму про корабель, який чинив опір росіянам найдовше. ВІДЕО

Історія останнього українського корабля в Криму, який навесні 2014 року чинив опір російським окупантам і продовжував відважну боротьбу, вийде в широкий прокат 27 лютого. Нині ж презентували офіційний трейлер воєнної драми "Черкаси".

"Черкаси" — український повнометражний художній фільм режисера Тимура Ященка, заснований на реальних подіях весни 2014 року, повідомили "Історичній правді" представники творчої комнади стрічки. Однойменний мінний тральик, заблокований російськими військами в бухті озера Донузлав під час анексії Криму, три тижні чинив опір ворогу і став єдиним з 9 українських кораблів, що не спустив державний прапор.

 

Цей фільм  — перше повнометражне кіно про українські Військово-морські сили в історії вітчизняного кінематографу. 

Консультував знімальну команду сам командир тральщика "Черкаси" Юрій Федаш. До акторського складу ввійшли моряки, які під його керівництвом тримали оборону на кораблі у 2014 році.

"Цей фільм — про звичайних хлопців, які в екстремальний період життя здійснюють непростий вибір, про дружбу, зраду і гідність. Створення "Черкас" підтримало багато культурних і соціальних інституцій, бізнес-організацій, і, що важливо, завдяки краудфандинговій платформі "Велика ідея" у співпраці з Міжнародним фондом "Відродження" своїми внесками підтримали сотні звичайних громадян нашої країни. Для нас це підтвердження актуальності, важливості фільму і його тематики для українського соціуму", — розповідає продюсер картини Марта Лотиш.

 
У ролях: Роман Семисал, Дмитро Сова, Євген Ламах, Олег Щербина, Руслан Коваль, Євген Авдєєнко, Вадим Лялько, Віталіна Біблів

Зйомки тривали 39 знімальних днів на узбережжі Чорного моря: в Одесі, на Кінбурнській косі, а також у районі Очаківського порту. Крім того, одна з локацій розташовувалася в селі на Чернігівщині. Події на морському тральщику "Черкаси" були відзняті на кількох кораблях.

Фільм виробництва MKK Film service (Україна) та Inter Media (Польща) створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно, ВМС і Генштабу ЗС України, краудфандингової платформи "Велика Ідея", Міжнародного фонду "Відродження", Львівської міської ради, Львівської обласної адміністрації, Черкаської обласної адміністрації.

Силові відомства надали справжні кораблі флоту та спеціальне військове обладнання, а для фільмування екшен-сцен залучали  бойову авіацію, військовослужбовців, у тому числі й "морських котиків". Деякі сцени знімали під час навчань українського флоту.


Всеукраїнський кінотеатральний прокат розпочнеться 27 лютого 2020 року, до 6-ї річниці анексії Криму.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.