Дрогобицьку синагогу відтепер можна відвідати віртуально

Хоральна синагога у Дрогобичі – найбільша на Галичині, – отримала 3D-візуалізацію, яку викладено у вільний доступ.

Як розповів керівник туристично-інформаційного центру Дрогобича Ігор Чава, у синагозі проводять екскурсії для туристів, однак вона не постійно відчинена. Тому цей віртуальний тур зацікавить тих, хто не може особисто потрапити всередину пам'ятки, повідомляє Укрінформ.

 

За словами представника компанії, яка розробила 3D-візуалізацію, Олега Роїка, тур дає 100% відтворення того, яким об'єкт є насправді. Фахівці оцифрували близько 900 квадратних метрів синагоги. Вартість робіт становила близько 8 тисяч гривень, але компанія зробила 3D для Дрогобича безкоштовно.

"Ми працюємо у всьому світі й нещодавно вийшли на український ринок. На Львівщині це перший об'єкт, який ми відсканували. Я сам з Дрогобича і знаю, що синагога є цінною пам'яткою архітектури. Тому це такий внесок у розвиток міста", — розповів Роїк.


Прогулятися синагогою онлайн можна за посиланням.


Довідково. Дрогобицька хоральна синагога — одна з найбільших у Європі. Її збудували у 1842-1865 роках у стилі віденської сецесії. Під час Другої світової війни використовувалась як склад та магазин.

У 90-ті роки занедбану синагогу повернули єврейській громаді. Реконструкція пам'ятки тривала близько 7 років переважно за кошти меценатів, тому точної вартості робіт ніхто не може підрахувати. У червні 2018 року її відкрили.

Зараз синагога перебуває на балансі дрогобицької громади юдейського віросповідання. Для туристів у синагозі також проводять екскурсії.


"Наша громада маленька, збирається зазвичай на великі свята. Тобто одночасно це синагога і туристичний об'єкт", — розповів представник єврейської громади Дрогобича Леонід Ґольберґ.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.