Дрогобицьку синагогу відтепер можна відвідати віртуально

Хоральна синагога у Дрогобичі – найбільша на Галичині, – отримала 3D-візуалізацію, яку викладено у вільний доступ.

Як розповів керівник туристично-інформаційного центру Дрогобича Ігор Чава, у синагозі проводять екскурсії для туристів, однак вона не постійно відчинена. Тому цей віртуальний тур зацікавить тих, хто не може особисто потрапити всередину пам'ятки, повідомляє Укрінформ.

 

За словами представника компанії, яка розробила 3D-візуалізацію, Олега Роїка, тур дає 100% відтворення того, яким об'єкт є насправді. Фахівці оцифрували близько 900 квадратних метрів синагоги. Вартість робіт становила близько 8 тисяч гривень, але компанія зробила 3D для Дрогобича безкоштовно.

"Ми працюємо у всьому світі й нещодавно вийшли на український ринок. На Львівщині це перший об'єкт, який ми відсканували. Я сам з Дрогобича і знаю, що синагога є цінною пам'яткою архітектури. Тому це такий внесок у розвиток міста", — розповів Роїк.


Прогулятися синагогою онлайн можна за посиланням.


Довідково. Дрогобицька хоральна синагога — одна з найбільших у Європі. Її збудували у 1842-1865 роках у стилі віденської сецесії. Під час Другої світової війни використовувалась як склад та магазин.

У 90-ті роки занедбану синагогу повернули єврейській громаді. Реконструкція пам'ятки тривала близько 7 років переважно за кошти меценатів, тому точної вартості робіт ніхто не може підрахувати. У червні 2018 року її відкрили.

Зараз синагога перебуває на балансі дрогобицької громади юдейського віросповідання. Для туристів у синагозі також проводять екскурсії.


"Наша громада маленька, збирається зазвичай на великі свята. Тобто одночасно це синагога і туристичний об'єкт", — розповів представник єврейської громади Дрогобича Леонід Ґольберґ.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.