Дробович допустив поновлення співпраці з російськими істориками

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що існує потреба діалогу «навіть з ворогом, навіть з країною, що на нас напала".

Таку думку Дробович висловив в інтерв'ю виданню "Главком".

 

За словами посадовця українці не можуть говорити винятково мовою ворожнечі.

"Багато представників російського суспільства готові до діалогу. Коли буде відновлена територіальна цілісність України і ми повернемося до статусу-кво, то виникне потреба говорити і налагоджувати стосунки, тому бажано, щоб цей діалог був", - сказав голова Інститут нацпам'яті.

Дробович зазначає, що Інститут нацпам'яті навряд чи буде у 2020 році ініціювати діалог з росіянами, "але якщо ми побачимо такий запит від громадян, вони проситимуть нас сприяти, то ми підтримуватимемо такі спроби комунікації".

"Наприклад, публічні українські інтелектуали, історики проявлять ініціативу. Тоді ми будемо готові звернутися до російських істориків", - запевнив посадовець.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.