До Дня пам’яті героїв Крут СБУ ініціює реабілітацію 53 учасників українського руху опору

Відновлення доброї пам’яті про воїнів Армії УНР та бійців повстанських загонів для Служби безпеки є справою честі. Тому до Дня героїв Крут СБУ передала до Національної комісії з реабілітації архівні справи 53-х учасників українського визвольного руху репресованих більшовиками.

Про це розповів Андрій Когут, директор Державного галузевого архіву СБУ, передає пресслужба СБУ.

 

Уже понад 25 років у Службі безпеки України триває системна робота із пошуку та перегляду справ українських патріотів, репресованих радянським тоталітарним режимом.

Через недосконалість законодавчої бази справи учасників Української революції 1917–1921 років та національного підпілля першої чверті минулого століття тривалий час лишались засекреченими.

Андрій Гулий-Гуленко
Андрій Гулий-Гуленко

У 2018 році відбулись позитивні законодавчі зрушення, що суттєво удосконалили процедуру перегляду цих справ. Тепер клопотати про реабілітацію жертв червоного режиму можуть не лише родичі репресованих, але й широка громадськість.

Семен Харченко
Семен Харченко

Важливо, що сьогодні право на відновлення справедливості отримали також ті патріоти, які боролися за Україну зі зброєю в руках, і яких комуністичний режим цинічно таврував як злодіїв та бандитів.

У списку переданому Службою до комісії з реабілітації багато знакових для української історії постатей. Серед них командувач Південної групи військ УНР генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко, командувач Подільської повстанської групи полковник Семен Харченко, учасник легендарного бою під Крутами Семен Могила.

Семен Могила
Семен Могила

"На аркушах цих архівних справ не просто долі окремих людей, там викарбувана непроста історія нашого народу. Важливо знати і дослухатися до уроків минулого, та пам'ятати про ту найвищу ціну, яку заплатили українські патріоти за нашу незалежність та право на вільний розвиток", - зазначив Андрій Когут.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.