Виверження вулкана перетворило мозок людини на скло. ФОТО

Екстремальна температура після виверження вулкана Везувій в Італії була настільки великою, що перетворила мозок однієї з жертв виверження на скло, стверджує дослідження.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Вважається, що це
Вважається, що це "вітрифіковані" залишки мозку чоловіка, який загинув внаслідок виверження вулкану
Джерело: THE NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE/DR PIER PAOLO

Виверження сталося у 79 році після Р.Х. Воно призвело до загибелі тисяч людей і знищило римські поселення поблизу сучасного Неаполя, зокрема, Помпеї.

Місто Геркуланум також тоді поховала вулканічна речовина – пірокластичний потік, загинуло чимало мешканців міста.

Команда дослідників вивчила останки однієї жертви, виявленої у місті в 1960-х роках.

У дослідженні, опублікованому в журналі "New England Journal of Medicine" минулого тижня, зазначається, що з черепа жертви вилучили фрагменти склоподібного чорного матеріалу.

Дослідники вважають, що чорним матеріалом є склоподібні залишки мозку людини.

Вітрифікація, зазначається в дослідженні, - це процес, при якому матеріал спалюється під впливом високих температур і швидко охолоджується, перетворюючись на скло або глазур.

Геркуланум (руїни якого можна побачити на фото), як і Помпеї, поховав пірокластичний потік у 79 році
Геркуланум (руїни якого можна побачити на фото), як і Помпеї, поховав пірокластичний потік у 79 році

"Збереження стародавніх останків мозку є надзвичайно рідкісною знахідкою", - повідомив доктор П'єр Паола Петроне, судово-медичний антрополог Неапольського університету Федеріко II, головний автор дослідження.

"Це перше в історії відкриття давнього людського мозку, який був вітрифікований завдяки високій температурі".

Жертві, як вважається, було понад 20 років. Чоловіка знайшли лежачим на дерев'яному ліжку, похованому під вулканічним попелом у Геркуланумі.

Доктор Петроне припустив, що він загинув миттєво.

Аналіз обвугленої деревини, виявленої біля тіла, показав, що температура у приміщенні на час його загибелі сягнула 520С.

Чоловіка
Чоловіка "знайшли лежачим на дерев'яному ліжку, похованому під вулканічним попелом" у Геркуланумі
Джерело: THE NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE/DR PIER PAOLO

Це означає, що "джерело екстремального тепла змогло запалити тілесний жир і випарувати м'які тканини" перед тим, як сталося "швидке падіння температури", йдеться у дослідженні вчених.

Склоподібний матеріал досі не знаходили в інших місцях цієї археологічної пам'ятки.

Під час виверження Везувія Геркуланум поховали пірокластичні потоки – швидкоплинні течії уламків гірських порід, попелу та гарячих газів.

Вулканічна речовина зберегла частину міста, зокрема, скелети жителів, які не змогли втекти.

Археологи століттями досліджують руїни Геркуланума та Помпеї – іншого відомого давньоримського поселення, знищеного Везувієм.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.