Виверження вулкана перетворило мозок людини на скло. ФОТО

Екстремальна температура після виверження вулкана Везувій в Італії була настільки великою, що перетворила мозок однієї з жертв виверження на скло, стверджує дослідження.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Вважається, що це
Вважається, що це "вітрифіковані" залишки мозку чоловіка, який загинув внаслідок виверження вулкану
Джерело: THE NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE/DR PIER PAOLO

Виверження сталося у 79 році після Р.Х. Воно призвело до загибелі тисяч людей і знищило римські поселення поблизу сучасного Неаполя, зокрема, Помпеї.

Місто Геркуланум також тоді поховала вулканічна речовина – пірокластичний потік, загинуло чимало мешканців міста.

Команда дослідників вивчила останки однієї жертви, виявленої у місті в 1960-х роках.

У дослідженні, опублікованому в журналі "New England Journal of Medicine" минулого тижня, зазначається, що з черепа жертви вилучили фрагменти склоподібного чорного матеріалу.

Дослідники вважають, що чорним матеріалом є склоподібні залишки мозку людини.

Вітрифікація, зазначається в дослідженні, - це процес, при якому матеріал спалюється під впливом високих температур і швидко охолоджується, перетворюючись на скло або глазур.

Геркуланум (руїни якого можна побачити на фото), як і Помпеї, поховав пірокластичний потік у 79 році
Геркуланум (руїни якого можна побачити на фото), як і Помпеї, поховав пірокластичний потік у 79 році

"Збереження стародавніх останків мозку є надзвичайно рідкісною знахідкою", - повідомив доктор П'єр Паола Петроне, судово-медичний антрополог Неапольського університету Федеріко II, головний автор дослідження.

"Це перше в історії відкриття давнього людського мозку, який був вітрифікований завдяки високій температурі".

Жертві, як вважається, було понад 20 років. Чоловіка знайшли лежачим на дерев'яному ліжку, похованому під вулканічним попелом у Геркуланумі.

Доктор Петроне припустив, що він загинув миттєво.

Аналіз обвугленої деревини, виявленої біля тіла, показав, що температура у приміщенні на час його загибелі сягнула 520С.

Чоловіка
Чоловіка "знайшли лежачим на дерев'яному ліжку, похованому під вулканічним попелом" у Геркуланумі
Джерело: THE NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE/DR PIER PAOLO

Це означає, що "джерело екстремального тепла змогло запалити тілесний жир і випарувати м'які тканини" перед тим, як сталося "швидке падіння температури", йдеться у дослідженні вчених.

Склоподібний матеріал досі не знаходили в інших місцях цієї археологічної пам'ятки.

Під час виверження Везувія Геркуланум поховали пірокластичні потоки – швидкоплинні течії уламків гірських порід, попелу та гарячих газів.

Вулканічна речовина зберегла частину міста, зокрема, скелети жителів, які не змогли втекти.

Археологи століттями досліджують руїни Геркуланума та Помпеї – іншого відомого давньоримського поселення, знищеного Везувієм.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.