Виверження вулкана перетворило мозок людини на скло. ФОТО

Екстремальна температура після виверження вулкана Везувій в Італії була настільки великою, що перетворила мозок однієї з жертв виверження на скло, стверджує дослідження.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Вважається, що це
Вважається, що це "вітрифіковані" залишки мозку чоловіка, який загинув внаслідок виверження вулкану
Джерело: THE NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE/DR PIER PAOLO

Виверження сталося у 79 році після Р.Х. Воно призвело до загибелі тисяч людей і знищило римські поселення поблизу сучасного Неаполя, зокрема, Помпеї.

Місто Геркуланум також тоді поховала вулканічна речовина – пірокластичний потік, загинуло чимало мешканців міста.

Команда дослідників вивчила останки однієї жертви, виявленої у місті в 1960-х роках.

У дослідженні, опублікованому в журналі "New England Journal of Medicine" минулого тижня, зазначається, що з черепа жертви вилучили фрагменти склоподібного чорного матеріалу.

Дослідники вважають, що чорним матеріалом є склоподібні залишки мозку людини.

Вітрифікація, зазначається в дослідженні, - це процес, при якому матеріал спалюється під впливом високих температур і швидко охолоджується, перетворюючись на скло або глазур.

Геркуланум (руїни якого можна побачити на фото), як і Помпеї, поховав пірокластичний потік у 79 році
Геркуланум (руїни якого можна побачити на фото), як і Помпеї, поховав пірокластичний потік у 79 році

"Збереження стародавніх останків мозку є надзвичайно рідкісною знахідкою", - повідомив доктор П'єр Паола Петроне, судово-медичний антрополог Неапольського університету Федеріко II, головний автор дослідження.

"Це перше в історії відкриття давнього людського мозку, який був вітрифікований завдяки високій температурі".

Жертві, як вважається, було понад 20 років. Чоловіка знайшли лежачим на дерев'яному ліжку, похованому під вулканічним попелом у Геркуланумі.

Доктор Петроне припустив, що він загинув миттєво.

Аналіз обвугленої деревини, виявленої біля тіла, показав, що температура у приміщенні на час його загибелі сягнула 520С.

Чоловіка
Чоловіка "знайшли лежачим на дерев'яному ліжку, похованому під вулканічним попелом" у Геркуланумі
Джерело: THE NEW ENGLAND JOURNAL OF MEDICINE/DR PIER PAOLO

Це означає, що "джерело екстремального тепла змогло запалити тілесний жир і випарувати м'які тканини" перед тим, як сталося "швидке падіння температури", йдеться у дослідженні вчених.

Склоподібний матеріал досі не знаходили в інших місцях цієї археологічної пам'ятки.

Під час виверження Везувія Геркуланум поховали пірокластичні потоки – швидкоплинні течії уламків гірських порід, попелу та гарячих газів.

Вулканічна речовина зберегла частину міста, зокрема, скелети жителів, які не змогли втекти.

Археологи століттями досліджують руїни Геркуланума та Помпеї – іншого відомого давньоримського поселення, знищеного Везувієм.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.