Депутат від "Слуги народу" Потураєв заступився за Бандеру

Микита Потураєв заступився за Степана Бандеру і залагодив питання з послом Ізраїля.

Про це у своєму телеграм-каналі повідомив журналіст Андрій Павловський.

Микита Потураєв
Микита Потураєв
ФОТО: 24-й Канал

Він нагадав, що Польща та Ізраїль розкритикували вшанування в Україні Степана Бандери, вважаючи його посібником нацистів і прихильником етнічних чисток. А народний депутат від "Слуги народу" вважає ці заяви політичними.

"Кого-кого, а Степана Бандеру в етнічних чистках дорікати ніяк не можна. Він ніяк не міг брати в них фізичної участі. Жодного документа, підписаного Степаном Бандерою із закликами до етнічних чисток, не існує і ніколи не існувало. Навіть НКВС посоромився робити такі фальшивки", – заявив Потураєв.

Також "Слуга народу" обговорив питання Бандери з послом Ізраїля.

"У нас була тривала дискусія, дуже продуктивна, він професійний історик, ми чудово розуміємо один одного", – підкреслив нардеп.

Потураєв також переконаний, що українська влада не повинна жорстко реагувати на заяви Польщі та Ізраїля, оскільки з цими країнами слід підтримувати партнерські відносини.

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.