Британська поліція видалила тризуб із переліку екстремістської символіки

Контртерористична поліція Британії, пояснила, що, хоча символом зловживають праворадикали, і тому його спочатку внесли до антитерористичного посібника, після консультацій з українською стороною герб України вирішили прибрати з переліку.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на посольство України у Великій Британії.

 

"У відповідь на численні звернення українців і за результатами роботи українських дипломатів, британська поліція ухвалила рішення видалити Державний герб України з антитерористичного посібника", – йдеться в повідомленні посольства у твітері.

 

"У нас близькі робочі відносини з українськими партнерами і ми не хотіли б завдавати образи", – йдеться в повідомленні поліції.


Нагадуємо, що 17 січня британське видання Guardian опублікувало перелік екстремістської символіки, укладений контртерористичною поліцією Об'єднаного королівства. Серед прикладів "праворадикальних символів" можна знайти татуювання у вигляді українського тризуба, а серед переліку угруповань "білих супремасистів" – шеврон українського батальйону "Азов".

19 січня посольство України у Великій Британії звернулося з вимогою до контртерористичної поліції вилучити з переліку екстремістської символіки український герб.

Водночас у британській контртерористичній поліції заявили, що наявність символіки в посібнику не означає, що організації, які нею користуються, є екстремістськими.

20 січня посольство Великої Британії виступило із заявою, у якій "шкодує через образу, заподіяну появою українського Тризуба в "наочному посібнику" британської поліції".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.