У Польщі знайшли "будинок смерті" вікінгів

У Польщі дослідники з Гданського археологічного музею виявили колективне 1000-річне поховання скандинавських воїнів.

Археологи назвали поховання "будинком смерті", передає Nauka w Polsce, пише gazeta.ua.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне
Джерело: Телеграф

Виявлені тіла чотирьох чоловіків. Хімічний і генетичний аналіз показав, що ці люди походили з Данії.

Доктор Славомір Ваділє з Гданського археологічного музею повідомив, що воїнів поховали разом з великою кількістю різних похоронних предметів, які не мали великої цінності, зброї і елементів кінної упряжі.

Знахідки показують, що воїни були майстерними наїзниками.

"Будинок смерті" датований XI століттям. Його збудували з колод і дощок. Будинок складається з 4-ох похоронних камер розміром 3,5х2 м.

"Це був один з найпопулярніших методів будівництва будинків в той час", - сказав доктор Ваділє.

Будинок спорудили всередині більшого некрополя.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.