Ізраїль віддав Росії Олександрівське подвір'я в обмін на заарештовану Нааму Іссахар

Іссахар визнали винною в контрабанді наркотиків і засудили до 7,5 року колонії загального режиму в РФ.

Про це повідомила ізраїльська газета "Маарів" з посиланням на наявний у неї документ Управління реєстрації прав на нерухомість і земельну власність, передає Deutsche Welle.

У Храмі Гробу Господнього, Єрусалим, Ізраїль
У Храмі Гробу Господнього, Єрусалим, Ізраїль

Згідно з документом, права власності були передані Росії ще 30 грудня 2019 року. Високопоставлене джерело в Єрусалимі підтвердило цю інформацію.

Напередодні ізраїльські ЗМІ повідомили, що Росія може помилувати ізраїльтянку Нааму Іссахар, засуджену в РФ до семи з половиною років позбавлення волі за обвинуваченням у контрабанді наркотиків, в обмін на право власності на Олександрівське подвір'я.


Довідково. Олександрівське подвір'я – єдиний російський об'єкт, що перебуває в межах єрусалимського Старого міста і розташований за декілька десятків метрів від місця розп'яття, поховання та воскресіння Ісуса Христа. Земля, на якій нині розташоване подвір'я, була придбана Росією в ХІХ столітті імператором Олександром Третім.


Останнім часом святиня контролювалася закордонною структурою, що називає себе історичним Імператорським православним палестинським товариством (ІППТ) і позиціонує себе як правонаступницю дореволюційної ІППТ.

У 2015 році прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв віддав розпорядження юридично оформити всі права Росії на Олександрівське подвір'я, а також церкву святого Олександра Невського в Єрусалимі.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.