СБУ передала Херсонському музею артефакти вилучені у чорних археологів. ВІДЕО

Більше 80-ти предметів археологічної колекції мають передати представники управління Служби безпеки України у Херсонській області краєзнавчому музею. 15-го січня привезли перші 40 експонатів.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" із посиланням на видання "Мост".

 

Речниця управління СБУ у Херсонській області Вікторія Шакула розказала, де і як були вилучені ці старовинні експонати:

"Співробітники спецслужби виявили місцевих мешканців, які намагались контрабандним шляхом переправити предмети давнини до країн Євросоюзу та до країни-агресора. Ними виявились декілька мешканців Херсона та області.

Одні з них займалися чорною археологією, вели власні розкопки і через інтернет продавали їх. Інші скуповували і намагалися перепродати за кордон. Всі ці особи визнані винними за частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу України "Замах на контрабанду". Термін покарання визначається судом".

Як розказує головна зберігачка фондів обласного краєзнавчого музею Ганна Андрєєва, ці експонати датуються різними роками, від III століття і до початку XIX. Серед предметів – наконечники для стріл, старовинні монети, ювелірні прикраси античної Ольвії, предмети побуту:

"Це дуже цікава колекція. Серед них – речі римського, скіфського часу, предмети Київської Русі. Колекція різнорідна, потребує додаткового вивчення, чим ми і будемо займатися.

Серед предметів, що сьогодні передаються, цікаві нумізматичні зразки – монети Кримського ханства, ольвійські монети. Серед них – унікальні речі".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.