У Британії рідкісну монету продали за рекордні 1 млн фунтів. ФОТО

Рідкісна монета соверен Едварда VIII 1937 року була куплена приватним колекціонером за 1 мільйон фунтів стерлінгів ($1,3 млн), що зробило її найдорожчою британською монетою за всю історію.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Reuters.

 

Монета була однією з шести, підготовлених Королівським монетним двором, коли Едвард став королем в 1936 році, і повинна була бути серійно випущена для загального обігу з 1 січня 1937 року.

Але він відрікся від престолу в грудні 1936 року, щоб одружитися з американкою Уолліс Сімпсон, після чого випуск монет було скасовано, а викарбувані монети ніколи не входили в обіг.

Едуард VIII наполягав на тому, щоб на портреті була зображена його ліва сторона, порушуючи традицію, що кожен новий монарх повинен бути повернений на монеті в протилежному напрямку до свого попередника.

Монета є совереном: тип золотої монети номіналом один фунт. Таких монет більше немає в обігу, але вони все ще діють в якості законного платіжного засобу у Великій Британії.

 

Виготовлена з 22-каратного золота, вона трохи менше і легше сучасної монети в 1 фунт.

З шести спочатку випущених монет, чотири знаходяться в музеях та установах, а дві в приватній власності.

Про їх існування не було широко відомо до 1970 року, оскільки вони були замкнені в сховищі і не виставлялися як частина колекції музею Королівського монетного двору через зречення Едварда.

Королівський монетний двір отримав дану монету від колекціонера із США, щоб повернути її до Британії для нового покупця.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.