У Києві на благодійному концерті зберуть кошти на відновлення будинку Леонтовича

У Freedom Hall 23 січня відбудеться благодійний концерт, організований з метою збереження будинку українського композитора, автора всесвітньо відомої композиції «Щедрик» Миколи Леонтовича.

Про це Укрінформу повідомили у Фонді гуманітарного розвитку України, який організовує благодійний захід.

 

"Ми не можемо спостерігати осторонь, як десятиліттями ігнорується проблема будиночку дитинства Миколи Леонтовича, доведеного на сьогодні до аварійного стану. Ми маємо врятувати цю унікальну історичну пам'ятку заради майбутнього", - сказала організаторка заходу Наталія Заболотна.

У концерті візьмуть участь Наталія Могилевська, Тayanna, Тоня Матвієнко, Jerry Heil, Viktoria Vasalati, Анна Буткевич, Девід Аксельрод, Гайтана.

Доброчинну ініціативу також підтримають всесвітньо відомий хор "Щедрик" та один із найкращих у світі скрипалів-віртуозів Ілля Бондаренко.

Гостями урочистого прийому та благодійного концерту стануть народні депутати, політики, громадські лідери, посли іноземних держав, представники українського та міжнародного бізнесу, діячі культури та мистецтва, представники ЗМІ та всі небайдужі.

Під час заходу відбудеться благодійний аукціон. Свої лоти вже надали відомі українські митці, колекціонери та дизайнери. Серед них – сукні від Юлії Магдич, твори Олега Тістола, Дарини Момот, Миколи Маценка, Марка Гейка, Володимира Яковця, Михайла Демцю, Саїда Ахмаді, Олександра Ройтбурда, Ольги Рондяк, Юрія Соломка, Володимира Сая та інших. Заявлений також лот-джокер, який організатори поки що тримають у секреті.

Зібрані кошти будуть спрямовані на відновлення занедбаного будинку родини композитора Леонтовича у селі Шершні на Вінниччині.

Фонд гуманітарного розвитку України запрошує небайдужих українців долучитися до благодійної ініціативи та відвідати концерт. Благодійні квитки можна придбати на сайті Freedom Hall та в касах міста.


Як відомо, у лютому 2018-го року Фонд гуманітарного розвитку України оголосив про проведення архітектурного конкурсу ескізів реновації будинку та створення у Шершнях на Вінниччині комплексу Миколи Леонтовича, який об'єднає кілька культурних та освітніх об'єктів.

Автор кращого проєкту Олексій Семирог-Орлик запропонував збереження будинку Леонтовича у максимально автентичному вигляді завдяки використанню легких матеріалів та скла, що зможуть охороняти будівлю від впливу зовнішнього середовища.

Наразі в планах благодійників і місцевої громади – реновація й музеїфікація будинку. Окрім музею, планується створити на його базі дитячу музичну школу Миколи Леонтовича, театр просто неба та постійну резиденцію Святого Миколая.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.