У Львові презентують відреставровану картину французького художника Жоржа де Ла Тура

У львівській Галереї мистецтв імені Бориса Возницького презентують картину французького художника з провінції Лотарингія Жоржа де Ла Тура «Платіж» або відома, як «У лихваря».

Полотно є одним із 32-х відомого митця, які загалом є у світі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

Протягом року картину реставрували львівські фахівці і відкрили кілька таємниць. Передусім тепер можна побачити ім'я художника ліворуч на картині – де Ла Тур, а також частину дати, коли він її створив – 16.. . Однак навіть графологи не могли сказати точнішої дати написання полотна.

Припускають, що це були 1623-1624 роки. Цінність відкритого підпису у тому, що у світі є дев'ять його полотен, на яких видно авторський підпис. Дізнались реставратори про те, що капелюшок на голові одного з зображених персонажів не берет, а у формі таблетки. Фахівці побачили це після зняття трьох нашарувань на картині, яка раніше реставрувалась.

"Загалом було сім шарів, а це лакування, перелакування. Зараз відкрилась глибина перспективи. Непогані художники перемальовували, але Ла Тур – кращий.

Після реставрації гарно змінені у кольорі показалось зображення стола і деяких фігур, надзвичайно красиво відкрився перед. Було питання про розмір твору.

Судячи з того, що показує композиція і літери підпису, думаємо, що 2-2,5 см обрізані, тобто кардинально твір не змінився. Краї були знищені через перетягування", – каже реставраторка Інна Дмитрук-Сорохтей.

За припущенням львівських музейників, картина потрапила у Львів завдяки доньці Белзького воєводи Анни Цетнер, яка вчетверте вийшла заміж за представника дому Ґізів Ежена Лямбеска з Лотарингії, який замовив картину Жоржу де Ла Туру і, очевидно, привіз цю роботу у Львів для коханої жінки.

Орієнтовна вартість відреставрованої картини складає 5 мільйонів євро. До 26 січня оглянути роботу французького художника можна в Палаці Потоцьких, а далі картину повезуть у Мілан.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".