Національний музей "Биківнянські могили" шукає матеріали пов'язані з політичними репресіями. ЗВЕРНЕННЯ

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» шукає матеріали, пов'язані з масовими політичними репресіями 1930-х – 1940-х років у Києві та області, для поповнення колекцій.

Про це йдеться на сайті Заповідника.

 

Насамперед, звертаємось до родичів репресованих із проханням поділитися фотографіями (або копіями) їхніх розстріляних рідних. Ці фотографії потрібні для наукової та виставкової роботи Заповідника та наповнення електронної бази даних жертв сталінського терору, похованих у Биківні.

Так само будемо вдячні за інформацію, яка стосується обставин арешту людини (спогади, що збереглись у родині, листи, відповіді органів радянської влади).

Масштаби Великого терору й велика кількість жертв не повинні затьмарювати персональних історій, за якими не лише доля конкретної людини, а трагедія цілої родини.

Надіслані матеріали стануть як вагомою допомогою колективу Заповідника у його роботі з поширення правди про Биківнянську трагедію, донесення інформації про політичні репресії 1930-х – 1940-х років до українського суспільства й світової громадськості, так і своєрідним способом вшанувати пам'ять невинно убієнних.


Будемо вдячні за ваші пропозиції та надіслані матеріали. Просимо надсилати їх на е-мейл: bykivnya@gmail.com


Контакт: (044) 253-03-55

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.