АНОНС Презентація пошукового порталу загиблих у Другій світовій війні

2020-й – рік 75-ліття роковин закінчення Другої світової війни. За радянськими нормативами цього ж таки року мав завершиться термін зберігання у військкоматах документів на загиблих. Що було б із ними далі, невідомо.

Проте фахівці Національного музеї історії України у Другій світовій війні встигли зібрати й урятували унікальний документальний фонд, який нині налічує 10 тис. архівних справ. А до того ж зробили його загальнодоступним, створивши електронну базу даних.

 

Сайт допоможе відвідувачам установити долі зниклих безвісти родичів, знайти документи, пов'язані із загибеллю військовослужбовців, стане в пригоді дослідникам військової історії.

Цей проект – перший приклад упорядкування розпорошених по військкоматах "похоронок" та облікових документів на пострадянських теренах, а також єдиний такого обсягу пошуковий портал, створений самостійно музеєм.

Наразі електронний ресурс акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території.

Містить 258 011 записів і 311 572 документи щодо Київської та Житомирської областей.

Упродовж 2020 р. буде викладено ще 110 тис. записів і 120 тис. документів. У перспективі – залучення до співпраці інших державних установ та створення на єдиній платформі всеукраїнського пошукового порталу загиблих комбатантів різних військових формувань періоду Другої світової війни.

Під час презентації буде представлено оригінальні документи з обліку загиблих. Фахівці розкажуть про особливості їх створення та обігу, що дають розуміння, чому остаточну цифру втрат установити неможливо. Родини, яким Музей допоміг знайти відомості про рідних, поділяться своїми історіями пошуку.

У презентації візьмуть участь музейники, науковці, архівісти, пошуковці, військові історики, демографи та інші фахівці.


Час: 16 січня, четвер, 12.00


Місце:
Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, Головна експозиція музею (Зал Пам'яті)

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".